-
1 енергія
жenergy; тех. тж. power; pith, vigour, nerve, buoyancy; vim sl.атомна енергія — nuclear power, atomic energy
водна (вітрова, сонячна, теплова) енергія — water (wind, sun, thermal) energy
життєва енергія — vital energy, biotic energy
закон збереження енергії — the law of preservation ( conservation) of energy
-
2 фізика
жтеоретична фізика — theoretical ( pure) physics
-
3 барій
символ Baru\ \ барийen\ \ bariumde\ \ Bariumfr\ \ \ Baryumелемент №56 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 6 період), атомна маса 137,34; існує 30 ізотопів з масовими числами 117, 119—146, 148; м'який сріблисто-білий метал, хімічно активний: швидко окислюється на повітрі, енергійно взаємодіє з водою з утворенням гідроксиду барію, безпосередньо з'єднується з багатьма елементами, належить до групи лужноземельних елементів (Tпл 998 К); основні мінерали — барит (BaSO4) і вітерит (BaCO3); походження назви — від грецьк. barys — важкий; відкритий 1774 року К.Шееле та І.Ган (Швеція); застосовується в незначних кількостях у підшипникових і типографських сплавах; його сплави використовують як газопоглиначі (у радіолампах), а оксид барію застосовують для виготовлення катодів; солі барію широко використовують у скляній промисловості, медицині, шкіряній промисловості тощо -
4 калій
Кru\ \ калийen\ \ potassiumde\ \ Kaliumfr\ \ \ potassiumелемент №19 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 4 період), атомна маса 39,102; відомі 15 ізотопів з масовими числами 36—50; типовий ступінь окислювання +І; проста речовина, м'який (легко ріжеться ножем), пластичний сріблясто-білий метал, що зберігається без доступу повітря (наприклад, під шаром гасу), відноситься до групи лужних металів, Tпл 336 К; входить до складу багатьох мінералів (польовий шпат і слюда), міститься в морській воді; найважливіші мінерали — сильвін KCl, карналіт KCl-MgCl2-6H2O, каїніт KCl-MgSO4 -3H2O; походження назви — від араб. gili — поташ; вперше отриманий 1807 року Г.Деві (Великобританія) електролізом KOH; хімічно активний: на повітрі швидко окислюється, енергійно з'єднується з галогенами, утворюючи солі, бурхливо взаємодіє з водою і кислотами, утворюючи водень; застосовують як основу в сплавах з натрієм, які використовують як теплоносій в ядерних реакторах; для одержання ціаніду і пероксидів калію -
5 кальцій
символ Caru\ \ кальцийen\ \ calciumde\ \ Kalziumfr\ \ \ calciumелемент №20 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 4 період), атомна маса 40,08; існує 14 ізотопів з масовими числами 37—50, типовий ступінь окислювання +11; сріблясто-білий метал, що окислюється на повітрі, Tпл 1112±2К; енергійний відновлювач: витискує при нагріванні майже всі метали з їх оксидів, сульфідів і галогенідів; відноситься до групи лужноземельних металів; природні з'єднання — вапняк, мармур, гіпс, а також вапно, одержуване випалом вапняку; походження назви — від лат. calk — назва вапняку; металевий кальцій отриманий 1808 року Г.Деві (Великобританія); застосовують як відновлювач при одержанні металевого урану, торію, хрому, цирконію, берилію, ніобію, інших металів, для вилучення вісмуту зі свинцю й олова, як компонент антифрикційних сплавів (бабітів), кабельних і акумуляторних свинцевих сплавів, для десульфурації нафтопродуктів -
6 літій
символ Liru\ \ литийen\ \ lithiumde\ \ Lithiumfr\ \ \ lithiumелемент №3 періодичні системи Д.І.Менделєєва (I група, II період), атомна маса 6,939; відомі 5 ізотопів з масовими числами 6—9, 11, типовий ступінь окислювання +1; сріблясто-білий, м'який, найлегший метал, належить до лужних металів; Tпл 454 К; на повітрі тьмяніє внаслідок утворення оксиду Li2O і нітриду Li3N; з водою реагує менш енергійно, ніж інші лужні метали; широко розповсюджений у природі (гірські породи, мінеральні джерела, морська вода, кам'яне вугілля тощо); походження назви — від грецьк. lithos — камінь; відкритий 1817 року І.Арфведсоном (Швеція); застосовують для легування алюмінієвих сплавів, бронзи, магнієвих сплавів, 6Li — для одержання тритію, для виготовлення регулювальних стрижнів в атомних реакторах, 7Li — як теплоносій у ядерних реакторах, як каталізатор полімеризації тощо -
7 магній
символ Mgru\ \ магнийen\ \ magnesiumde\ \ Magnesiumfr\ \ \ Magnésiumелемент №12 періодичної системи Д.І.Менделєєва (II група, 3 період), атомна маса 24,305; відомі 11 ізотопів з масовими числами 20—30; типовий ступінь окислювання +II, проста речовина, легкий сріблястобілий метал, тьмяніє на повітрі внаслідок окислювання; відноситься до групи лужноземельних металів; Tпл 922 К; хімічно дуже активний: на повітрі горить яскравим білим полум'ям, енергійно взаємодіє з деякими іншими елементами, у воді розчиняється з виділенням водню; у природі зустрічається у вигляді силікатних мінералів (олівін, серпентин тощо), магнезиту, доломіту, карналіту, у морській воді тощо; походження назви — від грецьк. magnesia — назва основного карбонату магнію, знайденого в XVIII столітті в Греції; відкритий 1808 року Г.Деві (Великобританія); застосовують для одержання сплавів на його основі і легування інших металів, у металотермії, в органічному синтезі, як компонент освітлювальних і запалювальних сполук у піротехніці тощо -
8 прометій
символ Pmru\ \ прометийen\ \ prometheumde\ \ Promethiumfr\ \ \ prometheumелемент №61 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 145; радіоактивний елемент, відноситься до лантаноїдів; відомо 23 ізотопи з масовими числами 132—154; типовий ступінь окислювання +III; проста речовина, сріблясто-білий метал, Tпл 1353 К; походження назви — від імені героя грецької міфології Прометея; уперше хімічно виділений ізотоп 147Pm (T1/2 = 2,6 г.) 1945 року Д.Маринським, Л.Гленденіном, Ч.Коріеллом (США); за хімічними властивостями подібний до неодиму та інших лантаноїдів; застосовують як компонент люмінофорів, як джерело енергії в атомних батареях
См. также в других словарях:
перелік технічних комітетів — стандартизації України (див. також індекс) ТК 1 Побутова радіоелектронна апаратура ТК 2 Прокат сортовий, фасонний та спеціальні профілі ТК 3 Стандартизація методів визначення хімічного складу матеріалів металургійного виробництва ТК 4 Чавун,… … Покажчик національних стандартів
ТК 79 — технічний комітет Атомна енергія див. також перелік технічних комітетів … Покажчик національних стандартів
17.240 — Радіаційне вимірювання ГОСТ 4.59 79 СПКП. Средства измерений ионизирующих излучений. Номенклатура показателей. Взамен ГОСТ 4.2 67, ГОСТ 4.9 68, ГОСТ 4.10 68, ГОСТ 4.16 69 ГОСТ 8.013 72 ГСИ. Дозиметры индивидуальные конденсаторные. Методы и… … Покажчик національних стандартів
індекс — див. також перелік технічних комітетів br 01 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ТЕРМІНОЛОГІЯ. СТАНДАРТИЗАЦІЯ. ДОКУМЕНТАЦІЯ 01.020 Термінологія (засади та координація) 01.040 Словники термінів 01.040.01 Загальні положення. Термінологія. Стандартизація.… … Покажчик національних стандартів
енергетика — энергетика energetics, power engineering *Energetik галузь господарства, що вивчає й використовує природні енергетичні ресурси з метою вироблення, перетворення, розподілу й споживання енергії. Є теплоенергетика, атомна енергетика, гідроенергетика … Гірничий енциклопедичний словник
27 — ЕНЕРГЕТИКА І ТЕПЛОТЕХНІКА 27.010 Енергетика і теплотехніка взагалі 27.020 Двигуни внутрішнього згоряння/згорання 27.040 Газові та парові турбіни. Парові двигуни 27.060 Пальники. Бойлери 27.080 Теплові помпи/насоси … Покажчик національних стандартів
ДСТУ ISO 6980-1:2008 — Енергія атомна. Стандартне бета випромінення. Частина 1. Методи створювання (ISO 6980 1:2006, IDT) [br] НД чинний: від 2010 07 01 Зміни: Технічний комітет: Мова: Метод прийняття: Переклад Кількість сторінок: Код НД згідно з ДК 004: 17.240 … Покажчик національних стандартів
